Ідеї Бізнесу

Ідеябізнесу

Від ідеї до бізнесу

Есть три способа использования богатства - деяние, наслаждение и разрушение. - Бхартрихари

* Зигерт В., Ланг Л. Керівник без конфліктів. - М.: Економіка, 1990. С. 193.

 

Про атмосферу підвищеної конфликтности говорять госу-дарчі що служать і управляють комерційних банків, працівники служби зайнятості й безробітні фахівці, ста-рики й молодь. Преса й телебачення нагадують суспільству про протиріччя між реальними можливостями суб'єктів РФ, громадян Росії й бажаним формам реалізації їх ин-тересов. Політики пропонують негайні заходи по разреше-нию руйнівних загальноросійських конфліктів. А менедже-ры найбільш актуальним всі частіше вважають володіння техноло-гиями роботи в конфліктних ситуаціях. І всі хочуть управляти конфліктами

Але коли ставиться питання їхнього врегулювання, вибору форм роботи в конфліктної ситуації, оптимізації дій по її подоланню, те, насамперед, встає проблема розуміння сутності самих понять: "вихід з конфлікту" і "догляд від нього", "профілактика", "урегулювання", "регулювання", "дозвіл", "рішення" і "подолання". Труднощі вибору збільшується як відсутністю абсолютної єдності теоретиче-ских підходів, так і відсутністю прямої залежності успіху суб'єкта в конфлікті на одному етапі від успіху на іншому

Заплутує й давня звичка або точніше - традиція де-лити конфлікти на деструктивні й конструктивні. А як заздалегідь довідатися, який він?

Метафори й аналогії

чиМожна управляти вітром?

Вітер - це добре або погано?

Протяг - це маленький вітер або вітер - це великий протяг?

чиКорисний вітер?

чиМожна розділити вітри на конструктивні й деструктивні? І може чи один вітер бути й конструктивним і деструктивним?

Тайфун - це страшний вітер або вітер - явище, що усе-гда супроводжує тайфуну?

чиМожна забезпечити розвиток діяльності на вітрі?

И взагалі, якщо вітри - природний стан природної віз-задушливої середовища, у якій і живе людина, то чи не обійдеться приборкання вітру собі дорожче (сумного досвіду скорення природи в нас із надлишком).

Уявіть собі картину: вітер жене по морю трохи вітрило-ников, що намагаються взаємодіяти один з одним. Чи можемо ми управляти іншими кораблями, перебуваючи на своєму, і із працею сопро-тивляющемся штормовому вітру? І взагалі чи можна кому-небудь управляти взаємодією інших кораблів без згоди їх капита-новий і команд. А якщо згода є, то чи говоримо ми, що управляємо взаємодією або управляємо вітром?

Але якщо управляти вітром не можна, те що ж можна?

мати підходящий одяг

загартовуватися, щоб не боятися вітру

мати міцний будинок, побудований з урахуванням законів природи, у тім числі законів формування вітрів і їхньої дії

зрозуміти, які закони універсальні, а які залежать від тих або інших особливостей (вітри в жаркій пустелі, у моря на сонячному пляжі й узимку в морозній Арктиці яке в чому подібні, але в чомусь різняться)

довідатися про вітер усе, що тільки можна

створити службу, що буде стежити за вітрами й вчасно повідомляти необхідні відомості

А тепер заміните слово "вітер" на слово "конфлікт" і за-дайте собі ті ж питання

Проблема вибору підходу

Варто розрізняти два теоретичних підходи до поняття конфлікту

1. Конфлікт - це зіткнення..., протиріччя..., борь-ба..., протидія... (особистостей, чинностей, інтересів, позицій, поглядів) в чинність протилежності.., несумісності.., про-тивостояния... - з точністю до формулювання в різних авторів. От що говорить у передмові до своєї книзі "Конфликтология" В.И. Андрєєв: "... без уміння постояти за себе, вийти переможцем з конфліктної ситуації, суперечки, без розумі-ния вести переговори людині просто неможливо вистояти, вижити в цьому світі".

У чинність такого підходу В. И. Андрєєв і визначає

конфлікт як процес різкого загострення протиріччя й боротьби учасників у рішенні проблеми, що має значимість для кожного з його учасників

Антагоністичний характер конфлікту можна вважати ха-рактеристическим ознакою інших моделей;

конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, думок і прагнень;

конфлікт соціальний - спроба досягнення вознагражде-ния шляхом підпорядкування, нав'язування своєї волі, видалення або навіть знищення супротивника, прагнучого досягти того ж вознагра-ждения. Від конкуренції конфлікт відрізняється чіткої направленно-стью, наявністю інцидентів, твердим веденням боротьби;

конфлікт - це відкрите протистояння як слідство взаємовиключних інтересів і позицій

2. Конфлікт - це система відносин..., процес розвитку взаємодії..., задані розходженнями суб'єктів, що беруть участь у ньому (по інтересам, цінностям, діяльності).

Прихильники першого підходу описують конфлікт як яв-ление негативне. Вони розділяють конфлікти на деструктивні й конструктивні (багато з них уважають, що конструктивні - рідкість, що конфлікт майже завжди поганий і уже, принаймні, гірше безконфліктного співіснування). Більшість робіт за технологією роботи в конфлікті в рамках такого під-ходи дають рекомендації з маніпулюванню, що назы-вают "керуванням конфліктом", "керуванням конфліктною ситуацією". Головною метою такого керування є ликви-дация конфлікту з максимальною вигодою для себе

Прихильники другого підходу вважають конфлікт естествен-ным умовою існування взаємодіючих людей, ин-струментом розвитку організації, будь-якого співтовариства, хоча й имеющим деструктивних наслідках, але в цілому й на дли-тельном проміжку не настільки руйнівні, як наслідку ліквідації конфліктів, їх інформаційної й соціальної блокади. Подібний підхід був завжди у математичної тео-рии ігор (названа так у чинність історичних причин возникно-вения зі спроб дослідження ігор, вона є теорією ма-тематичних моделей прийняття оптимальних рішень в усло-виях конфліктів, і обидва терміни "гра" і "конфлікт" обозна-сподіваються те саме поняття й по суті є " математичес-кими синонімами"). Характерний він і для сучасної социо-логии конфлікту, соціальної психології, теорії организаци-онного розвитку й, звичайно ж, загальної теорії конфлікту. При такому підході всі перераховані дисципліни цілком корре-лируют між собою (основні визначення, постулати), що дозволяє висновки в одних застосовувати для теоретичних по-будов в інших, зберігаючи наукову строгість, повноту й не-суперечливість. Коррелируемость особливо важлива, якщо врахувати, що теорія ігор активно розвивалася ще в XVIII і XIX вв. раніше більшості наук, що займаються сьогодні кін-фликтами (а її зародження як математичної дисципліни відносять до того ж листу Паскаля до Ферма від 29 липня 1654 р., що прийнято вважати початком і теорії ймовірностей), але от визначення конфлікту по теорії ігор вступає в протиріччя з усіма теоретичними моделями першого підходу

Другий підхід припускає неможливість керування конфліктом і оптимізацію взаємодії, теоретично обґрунтовуючи розвиток конфлікту як саморегулюючого механізму. Замість "рішення", "дозволу" і інших подоб-ных термінів застосовують термін "подолання", подразуме-вая, що конфлікт не ліквідується, але забезпечує розвиток, підсилюючи в організації диференціацію, насамперед про-фессиональную, а в суспільстві - соціальну стратифікацію, що й лежить в основі соціальної й організаційної стабиль-ности. Він трансформується в інші конфлікти, менш руйнівні, в інших сферах, інших социаль-ных вимірах. Даний підхід не заперечує можливість і навіть конструктивність політичної й адміністративної ма-нипуляции (не всякої) у початкових фазах конфлікту, але осно-вывается, насамперед, на забезпеченні інформаційної статі-ноти взаємодії суб'єктів і необхідному ризику, обеспе-чивающем можливість переходу в його останню фазу

Загальна тенденція в останні роки така: більшість теоретиків і практиків соціальної психології відмінюються до другого підходу, при деякому збереженні орієнтації на психологічну маніпуляцію, психологічне зм'якшення деструктивних проявів конфлікту. Базовим у даному ви-борі стає те, що перший підхід будується на суб'єкт-об'єктному спілкуванні, у те час як другий - на суб'єкт-суб'єктному

До другого ж підходу відмінюються й практикуючі поли-тические технологи й оргконсультанты, що опираються саме на таку конфликтологию в моделюванні ідуть в органи-зации процесів і забезпеченні майбутнього успіху самої фірми і її менеджерів. Вони заміняють "традиційні" техніки (у тому числі вивчення суспільної думки в організації) конфликтологическими дослідженнями персоналу. Підхід позво-ляет обчислювати групи прихильників і супротивників, причому не тільки реальних, але, насамперед потенційних (особливо серед не определившихся у своїх професійних, кар'єр-ных, соціальних перевагах, організаційно неактивних) і найбільш прийнятні форми роботи сними.

Вибір менеджером одного із двох підходів визначає й вибір їм, як слідство першого вибору, форм роботи й реко-мендаций своїй команді, структурним підрозділам по дей-ствиям у конфліктні ситуаціях

З його й повинне починатися сьогодні керування, ориенти-рованное на довгостроковий успіх і перспективу

10.3. Основні поняття

- Це горілка? - слабко запитала Маргарита. Кіт підстрибнув на стільці від образи - Помилуйте, коро-лева, - прохрипів він, - хіба я дозволив би собі на^-лити дамі горілки? Це чистий спирт!

М. Булгаков. Майстер і Маргарита

 

Що таке війна, бійка?

Це конфлікт, уважають одні

Це спосіб дозволу конфлікту, скажуть інші

Це форма прояву конфлікту, помітять треті

Хто ж правий? Якщо перші, то з конфліктами треба боротися. Якщо другі, то їм порадимо згадати хоча б одну війну в історії людства, яка повністю дозволила який-небудь конфлікт

чиМожна взагалі прожити без конфліктів? Чи існують біс-конфліктні організації, співтовариства?

Для відповіді на ці й багато інших питань потрібно зрозуміти, що ле-жит в основі самого явища

Конфлікти виникають не тільки між людьми, але й меж-ду тваринами. Конфлікти, у яких бере участь людина, можуть бути для нього зовнішніми - з іншими людьми й внутрішніми - у його свідомості

Живі істоти мають ті або інші потреби. Потреб-Ности в їжі, воді, продовженні виду, сексуальному партнері, території для полювання,...

Дефіцит ресурсу, відсутність у тваринні можливості його збільшити при збігу потреб приводять до конфлик-там. Їх прийнято називати зооконфликтами. І хоча не вони сей-годину представляють для нас інтерес, типи зооконфликтов важливі нам, тому що безкомпромісне поводження в конфлікті, характер-ное для тварин (адже вони не вміють домовлятися), приво-дит тільки до одного результату: перемозі одного й поразці дру-гого. А саме такі конфлікти (точніше нерозвинені вічні криваві недоконфлікти - вічна перша фаза) типові для людей, чий інтелектуальних, комунікативний, культур-ный рівень не дозволяє вести переговори й шукати шляхи уве-личения дефіцитного ресурсу або альтернативного менш де-фицитного нового. Їх можна назвати антагоністичними

У сучасної конфликтологии прийнята така умовна типологія:

У людини ж крім потреб є інтереси й цін-ности, що ускладнює модель конфлікту, але позбавляє його безыс-ходности. І якщо в зооконфликтах у підсумку перемагають чинність і спритність одного й страх і інстинкт самозбереження іншого, то перспектива людських конфліктів - у перемозі розуму й нашім умінні спілкуватися

Як би не розвивалися цивілізації, ресурсна дефіцит-ность ніколи не може бути переборена повністю, і тому всі потреби й інтереси ні раніше, ні зараз, ні в далю-кому майбутньому не можна буде задовольнити повністю. От поче-му людина була змушена описати для себе пріоритети, кото-рые ми тепер називаємо ціннісними ориентациями.

Отже, потреба - це об'єктивний нестаток суб'єкта (людини, організації, соціальної групи, соціуму) у чому-небудь необхідному для підтримки його життєдіяльності. Потреби необхідні суб'єктові для його існування, раз-витія й виступають джерелом його активності. Неудовлетво-Ренная потреба приводить до смерті (фізичної, интеллек-туальной або соціальної).

Існують різні варіанти класифікації потребно-стей людини. Відповідно до однієї з найбільш визнаних класификаций (по А. Маслоу) людина мотивується удовлетворени-їм потреб, вибудуваних у піраміду з п'яти рівнів:

фізіологічні потреби;

потреби безпеки;

потреби приналежності й причетності;

потреби визнання й самоствердження;

потреби самовираження

Реальні умови життя, можливості й обставини інтерпретують потреби у вигляді інтересів

Інтереси - альтернативна розмаїтість потреб в конкретних життєвих обставинах, усвідомлювана субъек-тім форма прояву його потреб

У людини є потреба в їжі, але потреби в кре-гілках під майонезом не буває, якщо не вважати якого-небудь рідкого випадку медичного показання. Удовлетворе-Ние інтересів суб'єкта задовольняє ті або інші його потреб-ности:

Людина в ході життя виробляють подання, кото-рые, проектуючи на потребі, иерархизируют їх і форми-руют цінності

Потреби й цінності у свою чергу створюють ієрархію інтересів на кожний момент часу. Зміна ситуації (зміна ресурсного дефіциту) приводить до змін кін-кретных ієрархій

Людина далеко не завжди правильно розуміє свої настою-щие інтереси (як йому й нам здається пізніше). Але поки він по-нимает свій інтерес "помилково", його "помилковий інтерес" і є для нього дійсним. Лише уточнюючи свої интере-сы, він може змінити їх, скорегувати (відмовитися - зна-чит поміняти на альтернативний або навіть протилежний), і новий стане дійсним, а старий - застарілої або помилковим

Інтереси й цінності й лежать в основі конфлікту. Точніше, не самі, а їх розходження

Л. Козер, автор теорії позитивно-функціональний кін-фликта, особливе увагу обертав на роль цінностей, интере-сов для стабільності й розвитку як соціальних груп, так і соціальних систем. Якщо суб'єкти, що вступили в конфлікт, більше не розділяють цінностей, на основі яких функциони-ровала конкретна соціальна система, то виникає внутрен-ний конфлікт, що веде до розпаду соціальної структури, відбувається заміна її нової, затверджуються нові по своєму втримуванню об'єднуючі елементи системи, цінності, ин-тересы. Конфлікт у цьому випадку виступає як спосіб адекват-ного пристосування соціальних норм до що змінилися об-стоятельствам.

У цілому, у суспільствах, відкритих конфлікту, спрямованому на дозвіл антагоністичної напруженості, конфлікт буде сприяти зміні й розвитку суспільних, групових процесів при певному рівні їх стабільно-сти й конструктивності

Отже, конфлікт - це процес розвитку взаємодії суб'єктів із приводу розходження їхніх інтересів і ціннісних ориен-тации.*

 

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214]